Musical Diplomat, Composer Halyna Ovcharenko.
The article written in English an Ukrainian languages
Halyna Ovcharenko's Muse and music.
The article written in English and Russian languages
Rewievs in Ukrainian and Russian Language
Газета "Червоний промінь" No3, 17 січня 1997 р.
Газета "Червоний промінь" No3, 17 січня 1997 р.
Заклинання минулого...
За кавою
Вона прийшла то редакціі несподіванно. Це було на прикінці вересня минулого року, відразу після закінчення міжвузівської наукової конференціі "Музика та культура абсурду ХХ століття". Ледь не з порога повідомила: "Я прийшла повернути борг - від'їзжаю до Англії і ось вирішила зустрітись з вами. Ви ж хотіли мене бачити..."
Дійсно, після того як в рамках конференції я почула "Заклинання Дощу" Галини Овчаренко, захотіла зустрітися і ближч познайомитися з нею. Особисто я була вражена тим могутнім талантом (а може якимось могутнім даром) яким володіє ця тендітна, молода жінка.
Галина - киянка. З 15 років співала у відомому украінському фольклорніму ансамблі "Древо", який виконує фолклор Київщіни, Полтавщини, Ровенщини. Закінчила композиторський факультет Київської консерваторії, курси молодих композиторів у Варшаві під керівництвом Кшиштофа Пендерецького). До Сум приїхала за направленням, викладала в Сумському педагогічному інституті на музично-педагогічному факультеті, зі студентами організувала фольклорний ансамбль "Мальва".
Рік тому, дізнавшись про конкурс на музичному факультеті Бристольського універсітету, Галина надіслала туди записи своїх творів. Грант, що дає можливість два роки безплатно навчатися в одному з найпрестижніших закладів Європи, для Галини Овчаренко став реальністю (хоч на нього претендувало 450 чоловік).
...А розпочалося все з дитинства, коли дівчнка раптом збагнула, що пісню, яку наспівує її мати (здається з репертуару Мареничів), бабуся співає по-іншому. Це було поштовхом до порівнянь, збирання фольклору, численних ехпедицій. Те бажаня зберегти "бабусин спів" стало ніби другим "я" дівчинки. Вона знайшла себе в звуках, "незіпсованих" цивілізацією. Галина відчула, що старі жінки не співають, вони виводять. Причому в кожному регіоні по-своєму. В Їхніх голосових візерунках - дихання минулих поколінь.
Розпочалася подорож у минуле. Творча подорож. Та, від якої стає не пособі. Це ми відчули, слухаючи "Заклинання Дощу". Тема цього твору вибрана композитором,в його основу покладено легенду про те, як топили вдову в засушливе літо - "чисту" вдову - ту, яка не зрадила своєму померлому чоловікові. Народ вірив, що коли вона піде коридором в інше життя, на землю обов'язково впаде дощ.
Дивне інше - на другий день після виконаня цього твору обов'язково іде дощ (так було і цього разу). Спомини про звичай, який був поширений в Україні - ось щ таке "Заклинання Дощу" Галини Овчаренко. Виконують його чотири ударники на багатьох ударних інструментах і голос - складне завдання. Та все ж виконано воно вдало, завдяки елементу "присутності" (чи справжньому відчуттю, чи співзвучності) при цій трагічній драматичній події.
Втім, за словами Галини, "Мальви", якими вона керувала (і її творчисть, мабуть, взагалі), відрізняються від інших тим, що співають вони аутентично, тобто тембром, який нагадує спів минулих поколінь, навіть техти "не причесуються". Зберігається при цьому справжній колорит костюмів і манера виконання. Саме за ними дівчата з "Мальви" пройшли не одну тисячу кілометрів. Легше, мабуть, писати про те, де вони не були - їх чули в Німеччині та Ізраїлі (запрошення були, а ось коштів - ні). Були вони в Харкові, в Києві на Міжнародному фестивалі, у серпні 1996 року виступали в Югославії перед військами ООН та на Міжнародному фестивалі хорової музики. Усі були в захваті від їх імпровізації. Дуже тепло їх приймали і графік їхніх виступів був доволі насичений. Та головним все одно залишається те море вражень, яке отримали "мальвчанки".
Влітку група ентузіастів пройшлася селами Сумщини - збирали обряди та традиції Ямпільського, Середино-Будського районів, спілкувалися з аутентичними людьми. записували, вивчали, відчули безпосередню причетність до минулого, до історії, до народних звичаїв.
Вони відчули усе те, що передала Галина Овчаренко своєю кантатою "Обпалена Мальва" про голодомор в Україні. Її твір на слова Валентини Отрощенко визнано кращим на Міжнародному Українському конкурсі в пам'ять про 60-річчя голодомору. Як і в інших симфонічних творах Галини, в кантаті є і засновки фольклору, оскільки авторка дуже тісно і постійно постійно спілкується з народом, музика часто переходить у народні звороти, а потім знов у авторську музику.
Втім немає ніякого сенсу розповідати про постійні пошуки, вагання Галини Овчаренко. Її життя - життя творчої людини, унікальної своїм талантом і небайдужістю. Звісно, жхо навчання у Великобританії обов'язково відобразиться на її творчості. Хто знає, може скоро ми почуємо англійські аутентичні мотиви у її музиці? Втім, це вже зовсім інша історія...
І.Клишко
The Sun-Scorched Mallow
rewievs in Ukrainian and Russian languages with English translation
Evening Kyiv 23.10.1992
Tragic chords of the festival
...The work of young Halyna Ovcharenko turned out to be very interesting - deep and truly moving - the monumental vocal-symphonic composition "Burnt Mallow" to the verses of Valentina Otroshchenko.
A mournful and dead landscape - an echo of tragic events, a masterfully constructed dramaturgy, a through metaphor - a generalized and symbolic image of a burnt mallow - Ukraine - all speak of the high artistic talent of the Kyiv composer.
The competition pieces were performed by the Dnipropetrovsk Symphony Orchestra under the direction of V. Blynov and the Symphony Orchestra of the Hospitality Broadcasting Company of Ukraine (chief conductor V. Sirenko). Choral parts were performed by the "Fresky Kyiva" choir under the direction of V. Bondarenko.
Yury Chekan, musicologist
Culture and Life No. 42, 1992
The winner of the special prize - Halyna Ovcharenko from Kyiv - composed a large-scale vocal-symphonic piece for choir, orchestra, reader and soloist-treble (Yura Tsymbalyuk). The poetic basis of the work was the poems of Valentina Otroshchenko - free from naturalistic details, imbued with tragic pathos and full of meaningful symbols and metaphors. The musical embodiment was based on spatial-landscape associations (the terrible dead landscape of the beginning), and on the well-known "emblems" of sorrow (the "crying" of the flute solo), and on contrasting massively merciless images. The young author demonstrated professional skill and artistic talent.
Music No. 1, 1993
Day Five.
- H. Ovcharenko's "The Sun-Scorched Mallow" was touching. This is very impressive. I survived the famine myself (a retired woman)
- I am not delighted with H. Ovcharenko's work. The author unsuccessfully operates the choir and orchestra, and the treble part is not needed at all, it is uninteresting (a composer).
- Behind the works of H. Ovcharenko stands a deeply thinking person. I would also like to note the professional mastery of the choir and orchestra. As for H. Lyashenko's symphony, it was a very unsuccessful performance (a jury member).
Musical Review 23(84) December 1992
Cantata for soloists, choir and symphony orchestra "The Sun-Scorched Mallow" by Halyna Ovcharenko - the only young contestant - favourably differed from other opuses by its impeccable taste and jewel-like subtlety of interpretation of the theme. However, even this work - beautiful in its own way and, undoubtedly, talented - in the general competition context gave the impression of an ideal conjuncture of very high quality.
Svetlana Movchan (Kyiv)
Khreschatyk, Thursday, October 15, 1992
Winners of the Competition. Perpetuation in music
Readers of "Khreshchatyk" already know that the international music festival "Kyiv Music Fest 92" was held in Kyiv. Its programs consist of several coordinated concert "layers", each of which developed according to its own scenario, introducing its own, unique nuances and shades. The most important event of the festival was, without a doubt, the final round of the international composer competition named after Maryan and Ivanna Kotc. The theme of the contest (proposed by the famous American publisher M. Kots) was the genocide-famine in Ukraine in 1932-1933. Among the composers, whose works were included in the final programs, is the name of the young Kyivan Halyna Ovcharenko.
- Halyna, please tell me about yourself.
- Five years ago, she graduated from the Kyiv Conservatory. Member of the Union of Composers. I am raising a daughter. Creative preferences are primarily related to choral music. But - none of my large-scale works had the opportunity to be heard in real performance...
- Wasn't this an incentive to participate in the composers' competition?
- Of course, the opportunity to hear one's work "live", in a good professional performance, is the greatest joy for a composer. I was fascinated by the very topic of a great tragedy. I read many documents of those times (they are now being printed) - references, memories. I talked with older people... It's scary!
- So, you decided on such a topic?...
- It was very difficult to find a truly artistic poetic text. Everything was missing something. I didn't want naturalistic details - it's not mine. I wanted something generalizing and at the same time very personal - well, like Valentina Otroshchenko's "The Sun-Scorched Mallow"...
- What attracted you to her poems?
- I didn't really understand them at first. But I felt - it's mine. Metaphoricality, lack of directness, tragic expression. Music was written quickly - in three weeks. Of course, I prepared for writing for a long time. When the poetess heard the music, she said that it was exactly what she imagined it to be.
- Burnt mallow is, in your opinion, a symbol?
- Of course. This is a symbol of Ukraine - both of the terrible thirties, and in many respects of today...
...Behind - the competition. An authoritative jury consisting of well-known musicians from Australia, Germany, the USA, Poland and Ukraine named the winners. A special prize - one thousand US dollars - was awarded to the composer Galina Ovcharenko. We wish her further success!
Yury Chekan, musicologist
Трагические аккорды фестиваля
...Очень интересным - глубоким и по-настоящему волнующим - оказалось произведение молодой Галины Овчаренко - монументальная вокально-симфоническая композиция "Обпалена Мальва" на стихи Валентины Отрощенко.
Скорбно-мертвый пейзаж - эхо трагических событий, мастерски построенная драматургия, сквозная метафора - обобщенно-символический образ опаленной мальвы - Украины, - все говорит о высоком художественном даровании киевского композитора.
Конкурсные произведения прозвучали в исполнении Днепропетровского симфонического оркестра под руководством В.Блинова и Симфонического оркестра Гостелерадиовещательной компании Украины (главный дирижер В.Сиренко). Хоровые партии исполнил хор "Фрески Киева" под руководством В.Бондаренко.
Юрий Чекан, музыковед
Культура и життя No 42, 1992
Володарка спеціальної премії - киянка Галина Овчаренко - скомпонувала масштабний вокально-симфонічний твір для хору, оркестру,читця та соліста-дисканта (Юра Цимбалюк). Поетичною основою твору стали вірші Валентини Отрощенко - вільні від натуралістичних подробиць, пройняті трагічним пафосом і сповнені багатозначних символів та метафор. Музичне втілення спиралося і на просторово-пейзажні асоціації (жахливий мертвотний пейзаж початку), і на загальновідомі "емблеми" скорботи ("плач" флейти соло), і на контрастні навально-безжальні образи. Молода авторка продемонструвала профессіональну майстерність та мистецький хист.
Музика No 1, 1993
День П'ятий.
- Зворушила "Обпалена Мальва" Г. Овчаренко. Це дуже вражає. Я сама пережила голод (пенсіонерка)
- Від твору Г.Овчаренко я не в захваті. Автор невдало оперує хором та оркестром, а партія дисканта взагалі не потрібна, вона малоцікава (композитор).
- За творами Г. Овчаренко стоїть глибоко мисляча людина. Хочу відзначити також професійне володіння хором та оркестром. Щодо симфонії Г. Ляшенка, то було дуже невдале виконання (член журі).
Музыкальное обозрение 23(84) Декабрь 1992
Кантата для солистов, хора и симфонического оркестра "Обпалена Мальва" Галины Овчаренко - единственно молодого конкурсанта - выгодно отличалась от остальных опусов безупречностью вкуса и ювелирной тонкостью интерпретации темы. Однако даже это произведение - по-своему прекрасное и, бесспорно, талантливое - в общем конкурсном контексте произвело впечатление идеальной конъюнктуры очень высокой пробы. Светлана Мовчан (Киев)
Хрещатик, Четвер, 15 Жовтня, 1992
Лауреати Конкурсу. Увічнення в музиці
Читачам "Хрещатика" вже відомо, що у Києві проходив міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест 92". Його програми складаються з кількох координованих концертних "пластів", кожен з яких розвивався за власним сценарієм, вносячи свої, неповторні нюанси та відтінки.Найважливішою подією фестивалю, безперечно, був фінальний тур міжнародного композиторського конкурсу імені Мар'яна та Іванни Коців. Темою конкурсу (запропонував її відомий американський видавець М.Коць) був голод-геноцид в україні 1932-1933 років. Серед композиторів, чиї твори увійшли до фінальних програм, - ім'я молодої киянки Галини Овчаренко.
- Галю, розкажіть, будь ласка про себе.
- П'ять років тому закінчила Київську консерваторію. Член Спілки композиторів. Виховую доньку. Творчі уподобання пов'язані насамперед, з хоровою музикою. Але - жоден з моїх масштабних творів почути у справжньому виконанні не мала можливості...
- Чи не це стало стимулом участі у конкурсі композиторів?
- Звичайно, можливість почути свій твір "живцем", у гарному професійному виконанні для композитора - найбільша втіха. Захопила сама тема великої трагедії. Я прочитала багато документів тих часів (їх тепер друкують) -довідки, спогади. Розмовляла із старшими людьми...Це - страшно! - Отже, ви зважились на таку тему?..
- Дуже важко було знайти по-справжньому художній поетичний текст. Все чогось не вистачало. Я не хотіла натуралістичних подробиць - це не моє. Хотілось чогось узагальнюючі і одночасно дуже особистого - ну, як у Валентини Отрощенко "Обпалені Мальви"... - Чим вас привабили її вірші? - Я їх спочатку не дуже й розуміла. Але відчула - це моє. Метафоричність, відсутність прямолінійності, трагічна експресія. Швидко - за три тижні - була написана музика. Звичайно, готувалась до написання довго. Коли поетеса почула музику, то сказала,що саме такою їй вона і уявлялася. - Обпалена мальва -це, у вашому розумінні, символ?
- Звичайно ж. Це символ України - і тієї, страшних тридцятих, і багато в чому сьогоднішньої...
...Позаду - конкурс. Авторитетне журі, у складі якого відомі музиканти з Австралії, Німеччини, США, Польщі та України, назвало переможців. Спеціальний приз - тисячу американських доларів - присуджено композитору Галині Овчаренко. Побажаємо ж їй подальших успіхів! Юрий Чекан, музыковед
Iryna Drach
Revival of spiritual tradition.
UKRAINIAN MUSICAL CULTURE OF THE 20TH CENTURY
SEARCHES, ACHIEVEMENTS, PERSPECTIVES
I. Drach (Sumy)
Revival of spiritual tradition.
UKRAINIAN MUSICAL CULTURE OF THE 20TH CENTURY
SEARCHES, ACHIEVEMENTS, PERSPECTIVES
A complex metaphysical vision of History and modernity is inherent in modern artistic reflection. Galina Ovcharenko's cantata "Burnt Mallow" is an example of such a reflection of reality. The author dedicated her work to the 60th anniversary of the Holodomor in 19332. She managed to prevent superficiality in solving this painful topic. The young composer understood that the accumulation of vulnerable details, "adding pity" with artificial melodramatics, branding the guilty, although it causes an instant reaction, but in the end cannot astonish as collections of documents, testimonies, newsreels. Terrible reality destroys patterns, makes universal constructions useless.
Valentina Otroshchenko's poems used in the cantata helped G. Ovcharenko find a high equivalent of the story. It was from her poetry that such a scale of consideration of reality was borrowed, in which the details are deepened - the village looks like "hungry malachite", the field looks like tin, and the harvest is seen "like the palm of the Mother of God".
In the system of poetic ideas of V. Otroshchenko, the Malva flower is a prophecy that comes "ahead of the good news" in the forebodings of the old poet. In the kantab, this image sounds like a fulfilled prophecy, which "trumpets over Ukraine the ashes of the thirty-third."
The reader, like a tour guide, introduces the listener to the "stone wind of the dead" - the possession of a "pale plant", which is depicted by sound colors (a viola with a mute, solo flute - the personification of a "willow pipe that speaks with a winter voice from the pale stubble of bodies"). The composer forces you to listen intently to the continued sound of "fa", which gradually.........(missing part)
The epic functions of the reader in the next development are noticeably curtailed. In the second part, which is performed by the choir and the flute, the composer is guided by the well-known ritual semantics of this instrument, which since ancient times accompanied funeral rites, and in classical music, for example, by Gluck, determined the otherworldly existence of human souls in the fields of Elysium. The music unfolds the initial intonation complex, but now, in the noise of the "stone wind", it begins to distinguish individual words. The ghostly speech merges into the mystical wailing of the field ("inhuman longing"), in the depths of which a sad chant can be heard ("Oh mother - mother, what did you give birth to, the unfortunate fate you gave me..."). Wrapped in a haze of wailing cries, the folk song forms the lyrical climax of the work. As it subsides, it seems to be hiding in a petrified choir, but in the background of which a mournful flute improvisation unfolds.
The third movement begins with an impressive orchestral tutti with chorus. This full-sounding existence of "Praniva" - the Kingdom of God - is complemented by the flickering of human figures, which "crush ears of corn with their ashes" (strings are silvered with flagolets). Intonations of "inhuman longing" arise again. But the coda, summarizing the whole thematic material of the cantata, captures the expression of human crying with an extremely beautiful cantilena, warming the cold of pale frailty. This quiet culmination seems to postpone everything tragic in time, bringing it to the level of philosophical reflections ("everything is getting closer to old age, like at God's door..."). Suddenly, a child's treble appears against the background of the primary intonation complex. In the score, he sounds like the voice of real life, revealing the deep liturgical sources of the work. As you know, among the Orthodox, sometimes it is the child who is instructed to read the "Our Father '' at the evening service. If Valentina Otroshchenko's constructive idea of the verses is generally based on the opposition of "living" and "inanimate", then in the cantata the action unfolds entirely on the other side of life. But numerous sacrifices acquire a secret meaning, because they become a prerequisite for resurrection.
"The cuckoo forges from the valley", death is overcome ("the white flower of frailty"), and in the children's prayer the light of the evening dawns.
Created in the early 90s of our century, they reflect the Christian creed, with its inherent preaching of freedom, awareness of the value of every human personality. "A separate human life became God's story, filled the space of the universe with its content. And love for one's neighbour, this highest type of living energy that overflows the human heart and requires an outlet and waste, the idea of a free person, and the idea of life as a sacrifice. This is still new. ..after Christ... "a person dies not on the street under a fence, but in his own history, in the midst of works dedicated to overcoming death" (4,c.9).
І. Драч (Суми) Відродження духовної традиції. УКРАЇНСьКА МУЗИЧНА КУЛьТУРА ХХ СТОЛІТТЯ ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Для сучасної художньої рефлексії притаманне складне метафізичне бачення Історії та сучасності. Зразком такого відображення дійсності є кантата Галини Овчаренко "Обпалена Мальва". Авторка присвятила свій твір 60-річчю Голодомора 19332 року. Їй вдалося запобігти поверховості у вирішенні цієї болючої теми. Mолода композиторка зрозуміла, що накопичення вразливих подробиць, "додавання жалю" штучним мелодраматизмом, таврування винних, хоч і викликає миттєву реакцію, але врешті-решт не може так приголомшити, як збірки документів, свідоцтва, кінохроніки. Жахлива реальність руйнує шаблони, робить даремними універсальні побудови. Г. Овчаренко допомогли знайти високий еквівалент історії використані у кантаті вірші Валентини Отрощенко. Саме з її поезії був запозичений такий масштаб розгляду реальності, у якому глубляться подробиці - село виглядає як "голодний малахит", нива схожа на олово, а пожнив'я бачиться "немов долоні Богородиці". У системі поетичних уявлень В.Отрощенко квітка Мальви - це пророцтво, яке йде "поперед благовісту" у передчуттях старого лірника. У кантабі цей образ звучить як здійснене пророцтво, що "сурмить над Україною прахом тридцять третього". Читець мов екскурсовод, вводить слухача у "кам'яний вітер мертвих" - володіння "блідої рослини", яке зображується звуковими барвами (альт з сурдиною, соло флейти - уособлення "вербової сопілки, що промовляє зимним голосом з блідої стерні тіл"). Композитор примушує напружено вслухатися у продовжений звук "фа", який поступово.........(missing par Епічні функції читця у наступному розвитку помітно згортаються. У другій частині, яку виконують хор і солююча флейта, композитор керується відомою ритуальною семантикою цього інструменту, який з часів античності супроводжував поховальні обряди, а в класичній музиці, наприклад у Глюка, визначав потойбічне існування людських душ у полях Елізіума. Музика розгортає початковий інтонаційний комплекс, але тепер, у шумі "кам'яного вітру", починає розрізняти окремі слова. Примарне промовляння зливається у містичне голосіння поля ("нелюдська туга"), у глибині якого чується сумний наспів ("Ой мати -мати, на що ти вродила, нещасную долю мені уділила..."). Обгорнута маревом плачових вигуків, народна пісня утворює ліричну кульмінацію твору. Стихаючи, вона немов ховається у закам'янілому хорі, но фоні якого розгортається тужлива імпровізація флейти. Третя частина починається вражаючим оркестровим tutti з хором. Це повнозвучне існування "Праниви" - Царства Божого -доповнюється мерехтінням людських постатей, що "собою попелом колосся ймуть" (срібляться флажолетами струнні). Знову виникають інтонації "нелюдської туги". Але кода,узагальнюючи весь тематичний матеріал кантати, знімає експресію людського плачу надзвичайно красивою кантиленою, зігріваючи холод блідої кволості. Ця тиха кульмінація наче відсуває у часі все трагічне, виводячи на рівень філософських роздумів ("все ближче в старість, як у божі двері..."). Несподівано на фоні первинного інтонаційного комплексу з'являється дитячий дискант. У партитурі він звучить голосом справжнього життя, виявляючи глибокі літургічні джерела твору. Як відомо, у православних на вечірній службі інколи саме дитині доручається читати "Отче наш". Якщо у Валентини Отрощенко конструктивна ідея вірсів базується у загальному плані на протиставленні "живого" і "неживого", то у кантаті дія суцільно розгортається вже по той бік життя. Але численні жертви набувають сокровенного змісту, бо стають передумовою воскресіння.
"Кує із далини зозуля", долається смерть("біла квітка кволості"), і у дитячій молитві зазоріло світло невечірнє.
Створені на початку 90-х рр. нашого століття, вони відбивають християнське віровчення, з притаманною йому проповіддю свободи, усвідомленням цінності кожної людської особистості. "Отдельная человеческая жизнь стала Божьей повестью, наполнила своим содержанием пространство Вселенной. И любовь к ближнему, этот высший вид живой энергии, переполняющей сердце человека и требующий выхода и расточения, идея свободной личности, и идея жизни как жертвы. Это до сих пор ново...после Христа... "человек умирает не на улице под забором, а у себя в истории, в разгаре работ, посвященных преодолению смерти" (4,c.9).
Бібліографічна довідка
1. Вехи из глубины. - М., 1991 2. Ильин И. Аксиомы религиозного опыта. М., 1993 3. Преп. о. Иоанн. Лествица. - М., 1993 4. Пастернак Б. Доктор Живаго. - М., 1991 5. Флоровский Г. Пути русского богословия. - Париж. 1937 6. Яворницький Д. історія запорізьких козаків. - В 3-х т. -К., 1991
Yury Chekan
Music Academy No1, 1993
Music Academy No1, 1993
...The composition of the youngest participant of the competition, already mentioned by G. Ovcharenko, was, so to speak, a "hit" in the competition theme. If we add that the author successfully avoided naturalism, compositional and intonational clichés, offered an artistically convincing solution to the theme, then the award of a special prize to her seems completely logical. Therefore, I would like to dwell on this essay in more detail.
This is a large-scale three-movement composition for recitation, treble, solo flute, choir and symphony orchestra. The first part, with its muffled sounds, evokes visible, but gloomy landscape analogues: the fading rustles and cold harmonics of the strings, the distant voices of the tree, the mysteriously threatening glissandi of the piano, the rustling and hissing-howl of the choir - everything draws a terribly real, deathly carina. The emotional and semantic parameters of the second part are determined by the lamentoso solo of the flute. This is a groan, crying, sobbing, in a word, a concentrated expression of grief in an individual-personal refraction. The third part "explodes" the emotion, takes the action out of the personal dimension into the "universal" (bell-like, brassy, dynamic). At the end - again against the background of the voluminous space, "illuminated" by the mournful moaning of the flute - a lonely and defenceless children's voice: "Lord, don't let me die" ...
The work was performed in the interpretation of the State Television and Radio Broadcasting Orchestra of Ukraine (conductor V. Sirenko), the choir "Frescoes of Kyiv" (head A. Bondarenko). The treble part was performed by Y. Tsymbalyuk.
"Burned Mallow" was written to vers libre by Valentina Otroshchenko. In free verse, as you know, the meaning is concentrated at the level of the word (unlike, for example, from prose, where the concentration of meaning mostly occurs at the level of a sentence, phrase). Therefore, words that come to the fore (pronounced by a reader, chanted in chorus, intoned by a treble) are very important for understanding the concept of the whole. "Raised", highlighted, they become symbols, outline the dotted line of visual, artistic, general cultural associations, "suggest" deciphering the contextual meaning of commonly used images and metaphors.
Yury Chekan, musicologist
Музыкальная Академия No1, 1993
...Сочинение самой молодой участницы конкурса, уже упомянутой Г.Овчаренко, было, так сказать, "попаданием" в конкурсную тематику. Если добавить, что автор удачно избежала при этом натурализма, композиционных и интонационных штампов, предложила художественно убедительное решение темы,- то присуждение ей специальной премии представляется совершенно закономерным. Поэтому хотелось бы остановиться несколько подробнее на даном сочинении.
Это масштабная трёхчастная композиция для чтицы, дисканта, солирующей флейты, хора и симфонического оркестра. Первая часть, с её приглушенными звучаниями вызывает зримые, но мрачные пейзажные аналоги: замирающие шорохи и холодные флажолеты струнных, далекие голоса дерева, таинственно-угрожающие glissandi рояля, шелест и шипение-завывание хора,- всё рисует жутко иреальную, мертвенную карину. Эмоционально-смысловые параметры второй части определяет ламентозное solo флейты. Это - стон, плач, рыдания, одним словом, концентрированное выражение скорби в индивидуально-личностном преломлении. Третья часть "взрывает" эмоцию, выводит действие из личного измерения во "вселенское" колокольность, медь, динамика). В конце - вновь на фоне объемного пространства, "подсвеченного" скорбными стенаниями флейты, - одинокий и беззащитный детский голос:"Господи, не дай перемерти"...
Произведение прозвучало в интерпретации оркестра Гостелерадио Украины (дирижер В.Сиренко), хора "Фрески Киева" (руководитель А.Бондаренко). Партию дисканта исполнил Ю.Цимбалюк.
"Обпалена мальва" написана на верлибры Валентины Отрощенко. В верлибре, как известно, смысл концентрируется на уровне слова (в отличие, например, от прозы, где концентрация смысла большей частью происходит на уровне предложения, фразы). Поэтому очень важными для понимания концепции целого являются слова, выходящие на первый план (произносимые чтицей, скандируемые хором, интонируемые дискантом). "Поднятые", выделенные, они становятся символами, намечают пунктир зрительных, художественных, общекультурных ассоциаций, "подсказывают" расшифровку контекстного значения общеупотребительных образов и метафор.
Юрий Чекан, музыковед